Київська Русь

Исторические материалы » Київська Русь

XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.

У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.

Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.

Покорение Твери и Вятки.
Спустя пять лет после «стояния на Угре» Иваном Ш был сделан еще один шаг к объединению русских земель: в состав Русского государства было включено Тверское княжество. Тверь долго оставалась одним из крупнейших русских городов, а ее князья были в числе самых могущественных. Однако сын великого князя Бориса Александровича (1425-1461) Миха ...

Противодействие кавказцев иноземным вторжениям
На рубеже XVI и XVII веков молодой шах Аббас I смог провести в Иране административные и политические реформы, результатом которых стало усиление шахской власти, а также создание регулярной армии. В организации вооруженных сил иранцам помогали английские инструкторы, способствовавшие распространению огнестрельного оружия и артиллерии. Тщ ...

Праздник весны и труда (1–2 мая)
Праздник в честь международной солидарности трудящихся в России начали регулярно отмечать с 1890 года. После Октябрьской революции праздник стал официальным: в этот день проводились демонстрации трудящихся и военные парады (первый первомайский парад РККА состоялся в 1918 году на Ходынском поле). На второй день праздника, как правило, во ...