Київська Русь

Исторические материалы » Київська Русь

XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.

У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.

Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.

Причины военной помощи советского союза Афганистану
Решение о военной помощи Советского Союза Афганистану принималось 10 лет тому назад под влиянием как объективных, и они были основными, так и субъективных обстоятельств. Объективные были следующие. Стремление правительства США дестабилизировать обстановку на южном фланге советской границы и создать угрозу нашей безопасности. После потер ...

Интенсификация сельскохозяйственного производства, развитие капиталистического фермерства. Предпосылки аграрной революции
В XVIII в. Англия была преимущественно сельскохозяйственной страной. С 1685 г. за вывозимую пшеницу выплачивалась правительственная премия в 5 шиллингов за квартер (2,9 л), если цена на нее не превышала 48 шиллингов, за исключением неурожайных лет. Экспорт был значителен и размеры его все увеличивались: 1706—1725 гг. — 5,4 млн. квартер ...

Сельское хозяйство России в пореформенный период
И после реформы 1861 г. Россия продолжала оставаться аграрной страной, в которой уровень развития сельского хозяйства во многом определял состояние экономики в целом. В русской деревне 60-90-х годов шел процесс разложения крестьянства (в дореформенный период можно было уверенно говорить о социальном неравенстве среди крестьян) или, как ...