Причини та характер ІІ світової війни

Исторические материалы » Причини та характер ІІ світової війни

Уряди Англії і Франції ще весною 1939 р. гарантували недоторканість польських кордонів і взяли на себе зобов’язання їх захищати в разі нападу агресора. З вересня 1939 р. Англія і Франція згідно з договірними зобов’язаннями перед Польщею оголосили Німеччині війну, не розпочавши однак бойових дій на захист Польщі.

Радянська історіографія оцінювала війну, яку вели Англія і Франція в 1939-1940 рр., а інколи сюди включався період і до 1941 р. як таку, що з їх боку війна носила імперіалістичний характер. Цей висновок підтверджувався тим, що керівники цих держав не полишали надій на досягнення компромісу з фашистською Німеччиною, на продовження курсу на спрямування Німеччини проти СРСР.

У кінці 80-х – початку 90-х років, у зв’язку з відомими політичними змінами в СРСР, почався перегляд традиційних концепцій радянської історіографії. Цей процес в історіографії зайшов так далеко, що він привів до протилежної оцінки характеру війни. Мала місце спроба виправдати дії Англії і Франції в початковий період війни і навіть заперечення імперіалістичних тенденцій у політиці їх керівництва в той час.

У дійсності політична лінія радянського керівництва була дещо іншою. В 1938-1939 рр. (після Мюнхена особливо) стався відхід СРСР від попередньої політичної лінії. Утверджувалась точка зору, що принципової різниці між імперіалістичними державами не існує, метою яких є “оточення СРСР” і його знищення. Тому-то переговори СРСР з Англією і Францією були малопродуктивними, а вступ у політичні контакти з Німеччиною завершився підписанням з нею Пакту про ненапад.

Теза про імперіалістичний характер війни з обох сторін аж до 22 червня 1941 р. залишалась основною в радянській пропаганді. Вина за розв’язання і продовження війни особливо після підписання Пакту про ненапад з Німеччиною покладалась на Англію і Францію. Це пояснювалось тим, що Англія і Франція оголосили першими війну Німеччині, значить вони агресори, Німеччина – жертва агресії.

Після закінчення війни ця точка зору помінялась відносно не тільки Великої Вітчизняної війни, але і початкового періоду Другої світової війни (1939-1941 рр.). Разом з тим, ніколи в радянській історіографії не заперечувалась наявність імперіалістичних цілей у керівників буржуазно-демократичних країн Заходу. Це можна підтвердити систематичними зволіканнями з відкриттям другого фронту, мали місце спроби відкрити другий фронт не на Атлантичному узбережжі Франції, а на Балканах. Мали місце і таємні переговори представників Англії, США з Німеччиною.

Научно-техническая революция: сущность, основные черты и направления
Во второй половине50-первой половине 60 гг. произошла научно-техническая революция. Ее развертывание в БССР предусматривало качественное преобразование производительных сил на основе внедрения в производство новых достижений науки и техники. Развивались особенно те отросли промышленности, которые обеспечивали технический прогресс всего ...

Военная реформа
По освобождении дворянства от обязанностей службы (1762 г.) воинская повинность легла всею тяжестью на низшие классы (богатые люди из городского класса имели легальную возможность от нее откупиться). Солдатская служба продолжалась 25 лет и была связана, помимо военных опасностей, с тягостями и невзгодами (включая непрерывную муштровку, ...

Россия на рубеже 19-20 вв. Общественно-полит жизнь
С воцарением Николая II (1894-1917) оживилось либеральное движение. Интеллигенция, ненавидевшая царизм из-за притеснений при Александре III, мечтала о конституции. Но царь чётко дал понять, что этого не будет. Ширилось рабочее движение, в 1902 г. вспыхнули крестьянские волнения в южных губерниях. . первыми появились социал-демократич па ...