Причини та характер ІІ світової війни

Исторические материалы » Причини та характер ІІ світової війни

Уряди Англії і Франції ще весною 1939 р. гарантували недоторканість польських кордонів і взяли на себе зобов’язання їх захищати в разі нападу агресора. З вересня 1939 р. Англія і Франція згідно з договірними зобов’язаннями перед Польщею оголосили Німеччині війну, не розпочавши однак бойових дій на захист Польщі.

Радянська історіографія оцінювала війну, яку вели Англія і Франція в 1939-1940 рр., а інколи сюди включався період і до 1941 р. як таку, що з їх боку війна носила імперіалістичний характер. Цей висновок підтверджувався тим, що керівники цих держав не полишали надій на досягнення компромісу з фашистською Німеччиною, на продовження курсу на спрямування Німеччини проти СРСР.

У кінці 80-х – початку 90-х років, у зв’язку з відомими політичними змінами в СРСР, почався перегляд традиційних концепцій радянської історіографії. Цей процес в історіографії зайшов так далеко, що він привів до протилежної оцінки характеру війни. Мала місце спроба виправдати дії Англії і Франції в початковий період війни і навіть заперечення імперіалістичних тенденцій у політиці їх керівництва в той час.

У дійсності політична лінія радянського керівництва була дещо іншою. В 1938-1939 рр. (після Мюнхена особливо) стався відхід СРСР від попередньої політичної лінії. Утверджувалась точка зору, що принципової різниці між імперіалістичними державами не існує, метою яких є “оточення СРСР” і його знищення. Тому-то переговори СРСР з Англією і Францією були малопродуктивними, а вступ у політичні контакти з Німеччиною завершився підписанням з нею Пакту про ненапад.

Теза про імперіалістичний характер війни з обох сторін аж до 22 червня 1941 р. залишалась основною в радянській пропаганді. Вина за розв’язання і продовження війни особливо після підписання Пакту про ненапад з Німеччиною покладалась на Англію і Францію. Це пояснювалось тим, що Англія і Франція оголосили першими війну Німеччині, значить вони агресори, Німеччина – жертва агресії.

Після закінчення війни ця точка зору помінялась відносно не тільки Великої Вітчизняної війни, але і початкового періоду Другої світової війни (1939-1941 рр.). Разом з тим, ніколи в радянській історіографії не заперечувалась наявність імперіалістичних цілей у керівників буржуазно-демократичних країн Заходу. Це можна підтвердити систематичними зволіканнями з відкриттям другого фронту, мали місце спроби відкрити другий фронт не на Атлантичному узбережжі Франції, а на Балканах. Мали місце і таємні переговори представників Англії, США з Німеччиною.

Особенности российского абсолютизма
С середины XVII века сословно-представительная монархия в Русском государстве начинает постепенно трансформироваться в абсолютную монархию. Этот процесс протекал медленно и состоял в том, что усиливалась власть царя, а Боярская дума теряла свое значение. Дума теперь собиралась редко и царь стал решать дела или единолично, или с двумя-тр ...

Земские учреждения Ивана Грозного.
Губные учреждения были коррективом, который по требованиям жизни был внесен в систему кормлений. Несоответствие этой системы новой политической организации общества давало чувствовать себя все более и более и привело, наконец, к дальнейшему ограничению этой системы. В 1555 году царь издал указ, в котором заявлял: «наперед сего жаловали ...

Общий характер политического объединения восточных славян; единовластие великого князя до половины XI века.
Политическое объединение восточных славян, совершившееся в конце IX и в Х веке, как уже было указано в своем месте, на первых порах было чисто внешним, лишенным внутренней сплоченности. Это был, в сущности, конгломерат многочисленных городских и сельских миров под верховным водительством великого князя Русского. Это соединение могло с т ...