Причини та характер ІІ світової війни

Исторические материалы » Причини та характер ІІ світової війни

Уряди Англії і Франції ще весною 1939 р. гарантували недоторканість польських кордонів і взяли на себе зобов’язання їх захищати в разі нападу агресора. З вересня 1939 р. Англія і Франція згідно з договірними зобов’язаннями перед Польщею оголосили Німеччині війну, не розпочавши однак бойових дій на захист Польщі.

Радянська історіографія оцінювала війну, яку вели Англія і Франція в 1939-1940 рр., а інколи сюди включався період і до 1941 р. як таку, що з їх боку війна носила імперіалістичний характер. Цей висновок підтверджувався тим, що керівники цих держав не полишали надій на досягнення компромісу з фашистською Німеччиною, на продовження курсу на спрямування Німеччини проти СРСР.

У кінці 80-х – початку 90-х років, у зв’язку з відомими політичними змінами в СРСР, почався перегляд традиційних концепцій радянської історіографії. Цей процес в історіографії зайшов так далеко, що він привів до протилежної оцінки характеру війни. Мала місце спроба виправдати дії Англії і Франції в початковий період війни і навіть заперечення імперіалістичних тенденцій у політиці їх керівництва в той час.

У дійсності політична лінія радянського керівництва була дещо іншою. В 1938-1939 рр. (після Мюнхена особливо) стався відхід СРСР від попередньої політичної лінії. Утверджувалась точка зору, що принципової різниці між імперіалістичними державами не існує, метою яких є “оточення СРСР” і його знищення. Тому-то переговори СРСР з Англією і Францією були малопродуктивними, а вступ у політичні контакти з Німеччиною завершився підписанням з нею Пакту про ненапад.

Теза про імперіалістичний характер війни з обох сторін аж до 22 червня 1941 р. залишалась основною в радянській пропаганді. Вина за розв’язання і продовження війни особливо після підписання Пакту про ненапад з Німеччиною покладалась на Англію і Францію. Це пояснювалось тим, що Англія і Франція оголосили першими війну Німеччині, значить вони агресори, Німеччина – жертва агресії.

Після закінчення війни ця точка зору помінялась відносно не тільки Великої Вітчизняної війни, але і початкового періоду Другої світової війни (1939-1941 рр.). Разом з тим, ніколи в радянській історіографії не заперечувалась наявність імперіалістичних цілей у керівників буржуазно-демократичних країн Заходу. Це можна підтвердити систематичними зволіканнями з відкриттям другого фронту, мали місце спроби відкрити другий фронт не на Атлантичному узбережжі Франції, а на Балканах. Мали місце і таємні переговори представників Англії, США з Німеччиною.

Провал реформ в сельском хозяйстве. Ухудшение положения крестьян
Ущерб, нанесенный сельскому хозяйству только в колхозах составлял 181 млрд. рублей. [14, с. 331] По размерам посевных площадей страна оказалась на уровне 1913 года. Валовая продукция сельского хозяйства в 1945 году составляла 60% от уровня 1940 года. Трудности восстановительного периода были усилены сильнейшей засухой 1946 года; кроме т ...

1996г. – «год согласия и примирения» (новый праздник – День примирения и согласия)
а. Политическое обоснование нового праздника: «красные побелели, белые покраснели» [2] В канун 7 ноября 1996 года президент своим указом объявил «год согласия и примирения». Сама дата – день победы большевиков в России – говорит о том, что по сути российский президент сказал: «красным» и «белым» пора помириться. А может, и правда пора? ...

Послевоенное устройство мира
Берлинский кризис нельзя рассматривать в отрыве от предшествующих ему событий, только как блокаду Берлина в 1948 году. Он явился результатом целой цепи событий, повлекших данное развертывание действий советской стороны. Начало противостоянию Запада и СССР положила еще Парижская мирная конференция, которая продолжилась в плане Маршалла. ...