Причини та характер ІІ світової війни

Исторические материалы » Причини та характер ІІ світової війни

Уряди Англії і Франції ще весною 1939 р. гарантували недоторканість польських кордонів і взяли на себе зобов’язання їх захищати в разі нападу агресора. З вересня 1939 р. Англія і Франція згідно з договірними зобов’язаннями перед Польщею оголосили Німеччині війну, не розпочавши однак бойових дій на захист Польщі.

Радянська історіографія оцінювала війну, яку вели Англія і Франція в 1939-1940 рр., а інколи сюди включався період і до 1941 р. як таку, що з їх боку війна носила імперіалістичний характер. Цей висновок підтверджувався тим, що керівники цих держав не полишали надій на досягнення компромісу з фашистською Німеччиною, на продовження курсу на спрямування Німеччини проти СРСР.

У кінці 80-х – початку 90-х років, у зв’язку з відомими політичними змінами в СРСР, почався перегляд традиційних концепцій радянської історіографії. Цей процес в історіографії зайшов так далеко, що він привів до протилежної оцінки характеру війни. Мала місце спроба виправдати дії Англії і Франції в початковий період війни і навіть заперечення імперіалістичних тенденцій у політиці їх керівництва в той час.

У дійсності політична лінія радянського керівництва була дещо іншою. В 1938-1939 рр. (після Мюнхена особливо) стався відхід СРСР від попередньої політичної лінії. Утверджувалась точка зору, що принципової різниці між імперіалістичними державами не існує, метою яких є “оточення СРСР” і його знищення. Тому-то переговори СРСР з Англією і Францією були малопродуктивними, а вступ у політичні контакти з Німеччиною завершився підписанням з нею Пакту про ненапад.

Теза про імперіалістичний характер війни з обох сторін аж до 22 червня 1941 р. залишалась основною в радянській пропаганді. Вина за розв’язання і продовження війни особливо після підписання Пакту про ненапад з Німеччиною покладалась на Англію і Францію. Це пояснювалось тим, що Англія і Франція оголосили першими війну Німеччині, значить вони агресори, Німеччина – жертва агресії.

Після закінчення війни ця точка зору помінялась відносно не тільки Великої Вітчизняної війни, але і початкового періоду Другої світової війни (1939-1941 рр.). Разом з тим, ніколи в радянській історіографії не заперечувалась наявність імперіалістичних цілей у керівників буржуазно-демократичних країн Заходу. Це можна підтвердити систематичними зволіканнями з відкриттям другого фронту, мали місце спроби відкрити другий фронт не на Атлантичному узбережжі Франції, а на Балканах. Мали місце і таємні переговори представників Англії, США з Німеччиною.

Внутренняя политика советского государства в годы гражданской войны. «Военный коммунизм». Создание боеспособной армии.
В годы гражданской войны внутренняя политика большевиков главным образом была направлена на сохранение существующей государственной власти, поднятие экономики и вживление в людские головы идеи о постройке социализма, а затем коммунизма. Огромную роль в обеспечении политического и морально-психологического единства советского тыла играл ...

Святослав Всеволодович – 1246-1247 гг. и Михаил – 1247-1248 гг
Святослав Всеволодович, как и ожидалось, наследовал великокняжеский престол, но уже на следующий год после получения великокняжеского престола Святослав был изгнан, но не своим младшим братом Иваном (судьба которого после того, как он в 1245 г. отправился в Золотую орду, неизвестна) и не старшим сыном Ярослава Александром, а вторым по с ...

Источники, кодификация и основные черты права Украины XVII-XVIII вв.
Источниками Украинского права были: Обычное казацкое право – применялось в суде, в установлении военно-административного порядка, определяло порядок владения землей, купли-продажи движимого имущества, в определении некоторых преступлений и наказаний. Городское право – использовалось в городах, в основном в тех которые пользовались пра ...